цена Ангарск АМФЕТАМИН 97%

Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?

Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.

Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.

А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.

На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.

"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"

Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.

Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.

Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?

Алоха, дружище! Как сам? Вот расскажу тебе историю такую, что ты будешь около стены стоять, бояться и агриться парнями из приюта! Всё случилось на прошлой неделе, когда я закупился закладками и решил смотаться на дачу, чтобы побыть наедине с своими мыслями и сбросить пару жгучих шишек. Но перед этим я первым делом сшился с моим другом-завсегдатаем, который виртуозно сидит на интернете. Этот парень просто гидропон по поиску добычи - искать все вида наркоты он может лучше всех. Я просил его найти мне афганский порошок, чтобы наконец-то почувствовать настоящий фугас в своей душе. Через часок он мне прислал ссылку на сайт, где можно было купить желаемую радость. Я зашёл, копался, и нашёл несколько вариантов закладок. Остановился на одном, понравилось описание - «Афганский топор».

Взял и оформил заказ, да такой, чтобы аж глаза вылетали, пусть знают, что в городе гопарь настоящий. Подумал, что пока это всё шевелится и едет, я поеду на дачу и там буду ждать свою порцию райского блаженства. Уговорил своего друга нас отвезти, а он согласился, конечно, - ведь мое существо в таком состоянии, что без машины даже в городе не попадёшь в тему. И вот мы уже катимся нашей навороченной «птице», музыка гремит, а адреналин на пике, все гопы в дрожь встали от моего нового драйва. Забыл уточнить, что на даче живут помидоры, да такие, что даже на Кубке мира могут побороться. Случилось так, что свой приезд мы с пацанами не заранее предупредили, и как закроем калитку, так сразу встретились с огородными террористами. Аж пока на нас смотрят, я их пытаюсь к своему брату немного приструнить, чтобы он говорил по-гопски, ну а он еще как агриться начал. Давай посмотрим, что у вас зарабатывается здесь? - сказал я, ухмыляясь, показывая свою одежду с яркими принтами. Мы прошли по огороду, а наш взгляд пал на необычных, огромных и сочных помидоров, которые казались нам не реальными. Я их гладил, разглядывал и заглядывал их внутрь, словно они могут со мной разговаривать. sУ нашего старейшего помидора были длинные усы, как у дедушки Вовы, а он мудрый был, я чувствовал. Я спросил его: «Ты мне скажи, старик, как они растут? Это гидропон что ли?»Старик махнул на меня рукой, с улыбкой похожей на спиды, и стал говорить. Да, мой милый малыш, ты близок к истине. Здесь растили гидропон, и мы получали от этого нереальные шишки, самые лучшие в округе. У нас персональная группа удобрения, мы постоянно в тонусе и расцветали, будто молодые влюбленные. Так я и растворился в разговорах с этими плодами дачи, каждый из них рассказывал свою историю - сначала ты схватываешь их практически колпаком, а потом погружаешься в их мир, и они рассказывают тебе свои истории, создают налёт неловкости и делают тебя подобным гидропонной траве. Я провёл с ними весь день, один эсэмэс сказал мне: «сегодня мы вацапим на небе», - а другой закричал: «На рулетках повезло»! И вот я вечером засыпал, отхватывая последний раз «Афганский топор», и понимал, что эта жизнь – это настоящий пабг, скачущий скриптовый ресурс, который я открываю в душе каждый день. Вот такие дела, братишка, вот такие нравы.